Хрест зварений з труб

на могильнім горбочку

Мовчазно й безсило приліг,

Час вкрив 'го іржей,

Збурив фарбу лусочкой —

І сам під хрестом тим застиг...

* * *

Гах!

Чах!

Гах!

Чах!

Лізе

в землю

на очах

свая

бетонна —

баба

чвертьтонна

скаче

зверху —

забиває.

Трос

тремкий

повітря

крає.

Гах! Чах!

Йде!

Аж цвінтар гуде!

* * *

Крізь потрухлий дах труни

сіре щось вввалило,

крихкі ребра кістяку

на друзки строщіло,

суне вглиб ривками,

рівними боками

роздвигає грунт умить —

все довкіл

двигтить...

А в сусідніх домовинах

невесела теж картина —

стеля трісла, стіни давлять,

мешканців ось-ось розчавлять.

Тай ще ними підкидає,

Туди-сюди хилитає...

Пробі!!

* * *

Мимо їдем ми трамваєм,

через вікна поглядаєм:

Ач! Таки розпочали!

І чого тільки тягли?

Ну, оце вже скоро

Стане нова школа.

Гірке лихо розпочинок!!

...тут дітву будуть навчати

з якої літери писати

високе слово “Батьківщина”...